03 жовтня 2019 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні проект закону №1046 «Про концесії», метою якого є удосконалення правового регулювання концесійної діяльності для реалізації масштабних проектів на умовах концесії, що відповідатимуть міжнародній практиці.

У прийнятому законопроекті концесія визначається як форма здійснення державно-приватного партнерства (ДПП), що передбачає надання концесієдавцем концесіонеру права на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об’єктом концесії, та/або надання суспільно значимих послуг в порядку та на умовах, визначених концесійним договором, і передбачає передачу концесіонеру переважної частини операційного ризику, який охоплює ризик попиту та/або ризик пропозиції.

Адвокат АО «Бонюк і партнери» Анастасія Грачова звертає увагу, що у даному визначенні, на відміну від Закону України «Про концесії» від 1999 року, чітко зазначено, що це форма державно-приватного партнерства, тобто «співпраця» сторін концесійного договору.

«Таким чином, держава демонструє відкритість до приватних інвестицій, що дозволяє приватному сектору долучитись до реалізації масштабних інфраструктурних проектів», – зауважила адвокат.

Серед основних новацій Законопроекту самі його автори виділяють, зокрема, такі:

• чітке розмежування регулювання концесії та інших форм здійснення ДПП;

• єдину процедуру ініціювання та прийняття рішення щодо здійснення ДПП для всіх форм ДПП, у тому числі концесії;

• запровадження прозорої процедури вибору концесіонера (концесійний конкурс, конкурентний діалог), що відповідає кращій міжнародній практиці, зокрема «Типовим законодавчим положенням щодо проектів в сфері інфраструктури, які фінансуються з приватних джерел», ЮНСІТРАЛ;

• можливість залучення радників та незалежних експертів для підготовки проектів ДПП у формі концесії;

• додаткові гарантії для концесіонерів та кредиторів, зокрема, передбачення концесійним договором права заміни концесіонера на іншого концесіонера;

• спрощення процедур виділення земельних ділянок для проектів ДПП у формі концесії;

• особливості концесії на ринках, що перебувають у стані природної монополії;

• особливості концесії щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг;

• процедуру трансформації оренди в концесію у разі відповідного звернення з боку орендаря;

• можливість передачі вирішення спорів, які виникають у зв’язку з виконанням концесійного договору, міжнародному комерційному або інвестиційному арбітражу;

• можливість ініціювання концесії потенційним концесіонером;

• чіткий механізм контролю та моніторингу за виконанням концесійних договорів;

• чітке регулювання права власності на об’єкт концесії, метою якого є збереження за державою/територіальною громадою права власності на об’єкт концесії.

Напередодні другого читання проект закону №1046 отримав низку зауважень і пропозицій, частину з яких враховано, а частину – відхилено. За словами адвоката Анастасії Грачової, зокрема відхилено зауваження до визначення поняття «концесіонер».

«Згідно з прийнятим законороектом, статус концесіонера може набути лише юридична особа – резидент України, що фактично виключає можливість іноземних інвесторів набути цей статус. Такий недолік суперечить самій меті і обґрунтуванню Законопроекту №1046, яке викладено в пояснювальній записці до нього, – «залучення приватних вітчизняних та іноземних інвестицій для реалізації проектів державно-приватного партнерства»», – відзначила адвокат.


Читайте також: