28 квітня вступив в дію ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінаннсування прозповсюдження зброї масового знищення». Відповідно до зазнченого закону з 28 квітня при здійсненні деяких банківських операцій українці повинні засвідчувати особу платника та вказувати походження коштів. Тож про які саме операції йдеться в Законі та кого це торкнеться?

Щодо кого здійснюється фінансовий моніторинг

Усі фізичні та юридичні особи

Хто здійснює фінансовий моніторинг

  1. Суб’єкти первинного рівня
  • банки;
  • юридичні особи, що надають фінансові послуги;
  • установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) та здійснення валютних операцій;
  • філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що надають фінансові послуги на території України;
  • аудитори;
  • бухгалтери;
  • консультанти з питань оподаткування;
  • адвокати, адвокатські об’єднання та юристи;
  • нотаріуси;
  • особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;
  • агентства нерухомості;
  • суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням та виробами з них;
  • юридичні особи, що надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор;
  • постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.
  1. Суб’єкти державного рівня
  • Національний банк України;
  • Державна служба фінансового моніторинг;
  • Міністерство юстиції України;
  • Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
  • Міністерство цифрової трансформації України.

Які операції підлягають фінансовому моніторингу?

Для того, щоб запрацював фінансовий моніторинг необхідна наявність двох ознак:

  1. Сума операції повинна бути вище 400 000 грн., а для суб’єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор – 30 000 грн.;
  2. Окрім суми переказу, також повинна бути присутньою хоча б одна з наступних умов:

а) зарахування або переказ коштів суб’єкту, що знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

б) фінансові операції з публічними діячами;

в) фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

г) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Вимоги Закону не поширюватимуться на:

  • сплату комуналки, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових платежів (незалежно від суми);
  • сплату кредиту до 30 тис. грн;
  • оплату товарів і послуг за допомогою картки чи іншого платіжного пристрою, якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
  • всі готівкові перекази в межах України до 5 тис. грн;
  • зняття коштів з власного рахунку.

Переказ коштів за новими правилами

Законом запроваджено обов’язок банків та інших фінаносових установ здійснювати верифікацію та ідентифікацію клієнтів, які здійснюють перекази коштів.

Платежі (перекази), що не перевищують 400000 грн. не підпадають під фінансовий моніторинг.

Готівкові платежі (перекази):

  • до 5 000 грн. в ПТКС (платіжному терміналі), можна поповнити готівкою рахунок або картку без ідентифікації платника;
  • від 5 000 грн. – через банківське відділення або ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника, наприклад, ідентифікувати за допомогою банківської картки тощо.

Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень, і дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив’язані платіжні картки, і зараз вже є достатньо ідентифікованими.

Відповідальність у сфері фінансового моніторингу

У разі невиконання (неналежного виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу (його уповноваженою (посадовою) особою) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії до нього застосовуються такі заходи впливу:

1) письмове застереження;

2) анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності;

3) покладення на суб’єкта первинного фінансового моніторингу обов’язку відсторонення від роботи посадової особи такого суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

4) штраф (в залежності від порушення розмір штрафу варіюється від 10 до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; при цьому загальна сума штрафів не може перевищувати: для фінансових установ – до 10 % загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн, для інших суб’єктів – двократний обсяг вигоди, одержаної внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, – 27,03 млн грн.);

5) укладення письмової угоди із суб’єктом первинного фінансового моніторингу, за якою суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.

За одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу.


Читайте також: