Проект нового Трудового кодексу: що нас очікує?

Реформування трудового законодавства не закінчилось на анонсуванні наміру скасувати обов’язковості трудових книжок в Україні. Так, 2 вересня 2019 року Президент України заявив про наміри до 1 січня 2020 року прийняти новий Трудовий кодекс України.

Необхідність осучаснення трудового законодавства зумовлена докорінними змінами, що відбуваються в Україні у зв’язку з формуванням ринкових відносин та реформуванню соціально-економічної сфери.

Однак, внести зміни до існуючого Кодексу законів про працю, чи прийняти новий Трудовий кодекс? Це питання залишається відкритим. Нові виклики (насамперед, кризові явища в економіці) вимагають запровадження нестандартних підходів у реалізації трудових прав. Мета нового Трудового кодексу полягає не у посиленні регулювання трудових відносин, а у спрощенні процесів наймання працівників і використання трудових ресурсів.

На сьогодні у Верховній Раді України, крім законопроекту №1658 (доопрацьованого), 29 серпня 2019 року  зареєстровано ще один законопроект №0955, який, фактично, є першим варіантом законопроекту №1658. Таким чином, є два законопроекти одного кодексу.

Увага юридичної спільноти прикута до останнього, адже, ймовірно, що зовсім скоро Трудовий кодекс стане не міфом, а реальністю.

Отже, проект Трудового кодексу, прийнятий Парламентом в першому читанні за основу, передбачає запровадження ряд позитивних новацій:

  • регламентується питання виконання працівником роботи дистанційно (тобто поза приміщенням роботодавця);
  • визначається порядок прийняття на роботу особи, яку обрано на посаду, прийняття на роботу за конкурсом, прийняття на роботу на підставі рішення суду тощо;
  • визначається порядок припинення трудових відносин у зв’язку зі смертю працівника, визнання його безвісно відсутнім, оголошеного померлим, а також у зв’язку з відсутністю його на роботі з невідомих причин більше ніж два місяці;
  • регламентується порядок продовження трудових відносин з працівником в разі злиття, приєднання, поділу або перетворення юридичної особи у якій він працює;
  • встановлюються норми щодо права на репатріацію працівників, Зокрема передбачається, що репатріація працівника має бути організована роботодавцем, а у разі неможливості забезпечення її організації роботодавцем – компетентним органом влади, визначеним Кабінетом Міністрів України, з наступним відшкодуванням витрат за рахунок роботодавця і таке інше.
  • встановлюються додаткові гарантії для вагітних жінок, зокрема, за ними зберігається середній заробіток за час проходження медичного огляду, пов’язаного з вагітністю;
  • регламентуються повноваження державних інспекторів праці з урахуванням вимог, визначених законодавством ЄС, що не дозволить роботодавцю уникнути відповідальності за порушення трудових прав працівників.

Адвокати АО «Бонюк і партнери» звертають увагу на ризики запропонованого Трудового кодексу, що породжують юридичні дискусії:

  • право роботодавця звільнити найманого працівника на підставі результатів проведеної роботодавцем атестації;
  • можливість роботодавця звільнити вагітну жінку за власною ініціативою у випадку  «ліквідації юридичної особи  роботодавця без правонаступництва, припинення фізичною особою виконання функцій роботодавця».

Із позитивних нововведень адвокати відзначають наміри законодавця збільшити тривалість щорічної основної відпустки з 24 до 28 днів, а також запровадити обов’язок роботодавця повідомити про звільнення працівника завчасно, а саме – за 3 місяці.

Слідкуйте за іншими новинами: