Кабінет міністрів України на засіданні 25 березня підтримав запровадження на 30 днів надзвичайної ситуації на всій території України.

Що це означає, які заборони діюсь та які права мають громадяни роз’яснює адвокатка АО “Бонюк і партнери” Олена Лашко. 

Кодекс цивiльного захисту України визначає надзвичайну ситуацiю як обстановку на окремiй територiї чи суб’єктi господарювання на нiй або водному об’єктi, що характеризується порушенням нормальних умов життєдiяльностi населення, спричинена катастрофою, аварiєю, пожежею, стихiйним лихом, епiдемiєю, епiзоотiєю, епiфiтотiєю, застосуванням засобiв ураження або iншою небезпечною подiєю, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кiлькостi загиблих i постраждалих, завдання значних матерiальних збиткiв, а також до неможливостi проживання населення на такiй територiї чи об’єктi, провадження на нiй господарської дiяльностi, тобто загальними ознаками  надзвичайної ситуації є:

  • наявність або загроза загибелі людей
  • значне погіршення умов життєдіяльності
  • істотне погіршення стану здоров’я людей
  • заподіяння економічних збитків.

Режим надзвичайної ситуації вводиться тимчасово за рішенням Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування у разі виникнення надзвичайної ситуації з тяжкими наслідками  в Україні або у межах конкретної її території. Надзвичайна ситуація може бути державною, регіональною, місцевою, об’єктовою.

Надзвичайні ситуації природного характеру – це наслідки небезпечних  геологічних, метеорологічних, морських та прісноводних явищ, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери, відповідно вірус COVID-19 є надзвичайною ситуацією природного характеру.

Вiдповiдно до Постанови Кабiнету мiнiстрiв України № 11 вiд 9 сiчня 2014 року, “Про затвердження Положення про єдину державну систему цивiльного захисту” основними завданнями, що виконуються єдиною державною системою цивiльного захисту, до якого входять на державному рівні – Кабінет Міністрів України, ДСНС, а на місцевому рівні виконавчі органи міських рад, районні держадміністрації  є:

у режимi надзвичайної ситуації:

  • здiйснення оповiщення населення про виникнення надзвичайної ситуацiї та iнформування його про дiї в умовах такої ситуацiї;
  • призначення керiвника робiт з лiквiдацiї наслідкiв надзвичайної ситуацiї та утворення у разi потреби спецiальної комiсiї з лiквiдацiї наслiдкiв надэвичайної ситуацiї;
  • визначення зони надзвичайної ситуацiї;
  • здiйснення постiйного прогнозування зони можливого поширення надзвичайної ситуацiї та масштабiв можливих наслiдкiв;
  • органiзацiя робiт з локалiзацiї i лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайної ситуацiї, залучення для цього необхiдних сил і засобiв;
  • органiзацiя та здiйснення заходiв щодо життєзабезпечення  населення;
  • органiзацiя та здiйснення (у разi потреби) евакуацiйних заходiв;
  • органiзацiя i здiйснення хiмiчного, бiологiчного, медичного захисту населення i територiй вiд наслiдкiв надзвичайної ситуації;
  • iнформування  населення про розвиток надзвичайної ситуацiї та заходи, що здiйснюються.

Медичний захист і забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення включає:

1) надання медичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій.Медична допомога населенню забезпечується службою медицини, керівництво якою здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

2) планування і використання сил та засобів закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності;

3) своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів та своєчасне проведення санітарно-протиепідемічних заходів;

4) контроль за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води та джерелами водопостачання;

5) завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;

6) утворення в умовах надзвичайних ситуацій необхідної кількості додаткових тимчасових мобільних медичних підрозділів або залучення додаткових закладів охорони здоров’я;

7) накопичення медичного та спеціального майна і техніки;

8) підготовку та перепідготовку медичних працівників з надання екстреної медичної допомоги;

9) навчання населення способам надання домедичної допомоги та правилам дотримання особистої гігієни;

10) здійснення заходів з метою недопущення негативного впливу на здоров’я населення шкідливих факторів навколишнього природного середовища та наслідків надзвичайних ситуацій, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань;

11) проведення моніторингу стану навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації;

12) санітарну охорону територій та суб’єктів господарювання в зоні надзвичайної ситуації;

13) здійснення інших заходів, пов’язаних з медичним захистом населення, залежно від ситуації, що склалася.

2. Здійснення заходів медичного захисту населення покладається на суб’єктів забезпечення цивільного захисту.

Режим надзвичайної ситуації  встановлює певні права та обов’язки для громадян, зокрема:

Громадяни України мають право на:

1) отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;

2) забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;

3) звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;

4) отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами;

5) соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;

6) медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.

2. Громадяни України зобов’язані:

1) дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

2) дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці;

3) надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;

4) повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;

5) дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів.


Читайте також: