Відповідальність держави у шахрайстві з нерухомістю

Проблема шахрайства з продажем майна залишається однією з найбільш актуальних у нашій державі. Щороку трапляються сотні випадків, коли ті, хто не має права відчужувати майно продають його добросовісним людям. Останні, нічого не підозрюючи отримують документи на право власності, але згодом у них це майно витребують законні власники. 

В результаті, спочатку витративши кошти на придбання майна, а потім втративши й саме майно, людина шукає шляхи для отримання компенсації.

Де шукати винного? Хто має відшкодувати збитки? Та, які умови для витребовування майна?

На ці питання відповідає адвокат АО «Бонюк і партнери» Антон Соболівський, аналізуючи практику Верховного Суду. 

Так, у справі № 521/8368/15-ц  людина придбала квартиту у особи, яка успадкувала її за четвертою чергою. Після продажу з’ясувалось, що особа не мала права її успадковувати, інших спадкоємців та заповіту у померлого взагалі не було, а тому майно мало б перейти у власність територіальної громади міста. Перша та друга судові інстанції ухвалили витребувати майно у добросовісного набувача та передати право власності територіальній громаді. 

Верховний Суд у цій справі змінив підхід до застосування статті 388 ЦК України, яка встановлює, що власник майна може його витребувати у добросовісного набувача, якщо воно було придбане у особи, яка не мала права його відчужувати (Стаття 388 ЦК України) виключно у випадках коли: 

1) майно було загублене  власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) майно було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Верховний Суд вважає несправедливим покладення на добросовісного набувача тягара наслідків шахрайських дій з нерухомістю. Верховний Суд зазначає, що у разі витребування майна у добросовісного набувача, компенсація йому втрат має покладатись в тому числі на державу. Адже державні органи беруть безпосередню участь у процесі купівлі-продажу нерухомого майна та мають за цим слідкувати.

Позиція ВС полягає в наступному: добросовісний набувач не може відповідати у зв’язку із бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Факт незаконного відчуження та допущення продажу квартири не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача. В той же час, це є підставою для виникнення обов’язку в органів місцевого самоврядування здійснити все необхідне, щоб відшкодувати збитки, завдані таким відчуженням.

Слідкуйте за іншими новинами: