ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОСТУПКІВ

22.11.2018 року Верховною Радою України ухвалено, а 19.04.2019 року Президентом України підписано Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень” (№7279-д), яким запроваджується інститут кримінальних проступків.

Інститут кримінальних проступків не є новим, він існує в багатьох державах, зокрема у США, Великобританії, ФРН, Франції, Швейцарії, Італії.

В свою чергу, Україна звернувшись до досвіду зарубіжних країн та дослідивши чисельні аспекти регламентації у правотворчості й реалізації у правозастосовчій діяльності інституту кримінального проступку, неодноразово намагалася запровадити інститут кримінальних проступків в законодавство України, (впровадження цього інституту було заплановано ще у 2008 році Указом Президента України «Концепція реформування кримінальної юстиції України»)

Тому ухвалення та підписання цього Закону стає вагомим кроком для досягнення цієї мети.

Перейдемо до важливих змін, які Закон про кримінальні проступки принесе в наше життя:

Закон визначає нові критерії розмежування кримінальних проступків та злочинів, змінює класифікацію правопорушень на кримінальні проступки, нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Змінені частини термінів:

Так, до ст. 11 Кримінального кодексу України внесені зміни щодо визначення «злочину», яке редагують у «кримінальне правопорушення», а саме: «Кримінальним правопорушення є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення.»

Також, в частині термінології, замінені слова «злочини невеликої або середньої тяжкості» на «нетяжкі злочини».

Тепер статтею 12 Кримінального кодексу України буде передбачена класифікація «кримінальних правопорушень» (замість «злочинів»), які поділятимуться на кримінальні проступки і злочини.

Визначене чітке поняття кримінального проступку:

«Кримінальний проступок» – це діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Спрощено досудове розслідування:

Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання із спрощеною процедурою, включаючи скорочення строків – не більше 72 годин з моменту повідомлення особи про підозру чи затримання, або в інших випадках на строк до одного місяця.

Також, у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань уповноважена особа матиме право:

  • оглянути місце подій;
  • відібрати пояснення;
  • провести медичне освідування;
  • отримати висновок спеціаліста і зняти показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту;  
  • вилучити знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речей і документів, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

Уповноважені особи, які будуть розслідувати кримінальні проступки:

Розслідування буде проводитися «дізнавачами» – службовими особами підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, органу державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу вказаних органів.

Затримання буде застосовуватися у виключних випадках (ч. 4 ст. 298-2 Закону):

Кримінальний проступок має малий рівень небезпеки для суспільства, тому обмеження прав підозрюваних, застосовуватиметься у виключних випадках, які передбачені ч. 4 ст. 298-2 Закону, а саме:

  • на 24 години – якщо людина перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та може завдати шкоду собі або оточуючим;
  • до 72 годин – якщо особа відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір; намагається залишити місце вчинення кримінального проступку; під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи.

Прискорений розгляд справи:

З моменту затримання особи, дізнавач зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше 72 годин, подати прокурору всі матеріали дізнання разом з повідомленням про підозру, про що письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.

В свою чергу, прокурор після отримання повідомлення про підозру особі разом з матеріалами дізнання, не пізніше 3 днів (а у випадку затримання особи в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 Закону, який зазначений вище –  протягом 24 годин), має здійснити одну із зазначених дій:

  • закрити кримінальне провадження, а у випадку затримання особи в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 Закону – негайно звільнити затриману особу;
  • продовжити строк дізнання до одного місяця, повернувши кримінальне провадження дізнавачу із письмовими вказівками про проведення процесуальних дій та звільнити затриману особу у випадку, якщо її затримано в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 Закону);
  • звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або звільненням від кримінальної відповідальності;
  • при встановленні ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства. 

Суд, отримавши обвинувальний акт має провести розгляд справи щодо вчинення кримінального проступку у п’ятиденний строк, а у випадку затримання особи в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 Закону, має невідкладно призначити судовий розгляд.

Також, якщо обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Певні особливості, пов’язані з інститутом кримінальних проступків:

  • особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок чи необережний злочин незначної тяжкості, окрім корупційних кримінальних правопорушень, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо щиро покається, активно сприятиме розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодує завдані збитки або усуне завдану шкоду;
  • особи засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання будуть вважатися такими, що не мають судимості.

Підсумовуючи:

Вищезазначений нормативно-правовий акт дозволить розслідувати нетяжкі злочини за спрощеною процедурою, що безумовно, зменшить навантаження на органи досудового слідства та дасть їм можливість зосередитися на розкритті тяжких та особливо тяжких злочинів. 

Для більш детального ознайомлення з відповідними змінами до норм чинного законодавства, Ви можете скористатися офіційним сайтом Верховної Ради України, перейшовши за даним посиланням – «http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63928».

Кальний Євген, помічник адвоката АО «Бонюк і партнери».

Слідкуйте за іншими новинами: